Поради психолога
Рекомендації психолога батькам щодо розвитку пізнавальної сфери дітей
1. У кожне заняття включайте вправи, ігри на розвиток уваги, широко представлені в літературі для педагогів і батьків.
2. Включайте в заняття завдання, що потребують тривалого зосередження: намалювати місто, побудувати складний міст, прослухати і переказати казку тощо.
3. Частіше пропонуйте дітям, особливо з низьким показником розвитку уваги, вправи: у газеті, у старій книзі на одній зі сторінок закрес- лювати олівцем усі букви «а», намагаючись не пропускати їх (завдання поступово можна ускладнити, попросивши дитину закреслити всі букви «а», обвести у кружечок усі букви «к», підкреслити всі букви «о»).
4. Використовуйте дидактичні ігри з чітко вираженими правилами.
5. Регулярно включайте дітей у виконання завдань за попередньо розробленим планом дій: можна виконувати будівлі з конструкторів, малюнки, орнаменти, аплікації, вироби, форму яких ви задаєте словесно або за допомогою схеми.
6. Тренуйте дітей у переказі розповідей, казок за схематичним планом, складеним вами.
7. Пропонуйте дітям: повторювати слова, цифри, речення, сказані вами; незакінчені фрази, які потрібно закінчити; запитання, на які необхідно відповісти, заохочуючи тих дітей, хто намагається частіше відповідати на них.
8. Учіть порівнювати, аналізувати зразок і результати своєї або чужої роботи, знаходити і виправляти помилки.
9. На уроках у школі від дітей буде потрібно швидке переключення уваги з одного виду діяльності на інший. Цю властивість уваги можна формувати за допомогою рухових вправ. Дитина повинна починати, виконувати й закінчувати свої дії за командою дорослого, швидко переходячи від одного виду рухів до іншого: стрибати, зупинятися, крокувати тощо.
10. Періодичне переключення з одного виду роботи на інший, багатогранна структура заняття, активна пізнавальнадіяльність, формування операцій контролю і самоконтролю - такий підхід зробить заняття цікавим для дітей, що саме пособі сприятиме організації їхньої уваги.
Поради батькам як зберігати спокій
Поради батькам як зберігати спокій
У стані стресу дуже важко бути уважними до потреб дитини, але це може бути важко через власний нестабільний стан. Тому намагайтеся зберегти максимально можливу рівновагу, аби підтримати дитину. Нижче кілька порад для батьків, як це зробити.
- Думайте про майбутнє, не про минуле. Мрійте, плануйте, обговорюйте зі значущими людьми, що ви зробите найпершим після встановлення миру. Такі роздуми та розмови наснажують і стабілізують.
- Позбудьтеся почуття провини. Не звинувачуйте себе у тому, що сталося, або у тому, що ви щось зробили не так. Ви зробили все, що могли на той момент. Крапка. 34
- Намагайтеся їсти та спати. Якщо харчування доступне, так само їжте, а не лише намагайтеся нагодувати дитину. Намагайтеся спати, коли це можливо. Ваш фізичний стан - гарантія безпеки вашої дитини.
- Просіть про допомогу. Якщо ви потребуєте допомоги або підтримки - попросіть про неї. Звертатися по допомогу - не соромно.
- Говоріть про свої емоції. Спілкуйтеся зі значущими для вас людьми, говоріть про свої емоції та переживання. Телефонуйте рідним. Просте «Як ти?» здатне наснажити і вас, і того, кому ви телефонуєте.
- Якщо відчуваєте потребу - зателефонуйте на «гарячу лінію» підтримки, поспілкуйтеся з професіоналами, аби максимально забезпечити свою емоційну стабільність у цей непростий час.
Телефони
«гарячої лінії» підтримки від Української мережі за права дитини та ЮНІСЕФ:
Поради для батьків дітей з інвалідністю в екстреній ситуації
Поради для батьків дітей з інвалідністю в екстреній ситуації
Що додати до валізки безпеки та як допомогти дітям знести звуки вибухів.
Якщо в сім'ї дитина з інвалідністю, то екстрені ситуації і навіть перебування вдома під час війни вимагає значно більше витримки і психологічного ресурсу. Проте, це стосується будь-якої ситуації, коли є дитина з інвалідністю чи особливими освітніми потребами. Тож до всіх порад щодо підготовки до надзвичайної ситуації потрібно включити ще кілька пунктів. Зокрема, до тривожної валізки, окрім базових речей має додатися низка інших речей. Ось про що потрібно пам'ятати батькам, які виховують дитину з інвалідністю:
- Стратегічна аптечка на 3-4 тижніз найбільш необхідними ліками, особливо якщо стан здоров'я вимагає їх регулярного вживання. Якщо ви цього ще не зробили, то варто створити невеличкий стратегічний запас медикаментів, щоб їх вистачило на 3-4 тижні.
- Спеціальне харчування для дитини, якщо вона має певні особливості харчової поведінки (суміші, пюре тощо);
- Засоби гігієнидля дітей, які мають труднощі з туалетом: памперси, одноразові пелюшки, засоби від пролежнів та опрілостей;
- Спеціальне обладнання. Якщо є потреба і можливість, під час евакуації варто взяти спеціальні ліжка, ноші, крісла колісні тощо.
Щодо дітей, які мають розлади аутичного спектру та/або психічні порушення розвитку, тут варто якомога заздалегідь підготуватися до ситуацій, коли будуть чутні вибухи або доведеться спускатися у бомбосховища. Батьки, які пережили такий досвід у 2014-2015 роках радять:
- Збудувати халабуду з ковдр і подушоку куті будинку чи квартири, де стіна не є несучою і періодично привчати дитину накриватися та перебувати там по кілька (десятків) хвилин там. Якщо буде надзвичайна ситуація, то потрібно сховатися у таке міні-укриття.
- Навушники для сенсорно чутливих дітей. Користуйтеся ними і привчайте дитину, якщо цього ще не відбулося.
- Зберігати спокій.Діти з розладами аутичного спектру ДУЖЕ сильно реагують на настрій, поведінку, слова батьків. Вони все віддзеркалюють. Тому найважливіше - самим бути спокійними, впевненими, не панікувати і не появляти ЖОДНИХ надмірних емоцій. Ви маєте бути такими як завжди.
- Дотримуйтесь режиму дня.Рутина - дуже важлива! Готуйте їжу, прибирайте, читайте книжки - робіть все, що ви робите кожного дня.
Психогімнастика та релаксація як метод роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби
Психогімнастика для дітей — це комплекс ігрових етюдів та вправ, спрямованих на розвиток емоційної сфери, зняття напруги, корекцію поведінки та покращення спілкування. Заняття тривають 15-20 хвилин (вправи по 5 хв), включають міміку, пантоміміку та релаксацію, що допомагає дітям долати стрес та виражати почуття. Вдома краще виконувати вправи як частину гри, а не спеціальні заняття.
Ми пропонуємо батькам та діткам кілька простих вправ:
Психогімнастика «Сонце» ( показуємо рухами і мімікою все, про що говоримо)
Кожен день сходить сонце, щоб обігріти всю землю. Усі раді сонечку! Але поки воно спить. Ніч добігає кінця. Сторож-місяць пішов відпочивати і по дорозі постукав до сонечка, щоб воно прокидалося. Почуло воно, що у двері постукали, розплющило свої очі, а на вулиці темно. Не хочеться вставати. Сонечко позіхнуло і знову міцно заплющило свої очі. Але час не чекає, потрібно будити Землю. Сонечко потягнулося і встало з ліжка. Умило оченята, ротик, щічки, взяло гребінець і розчесало свої золоті промінчики. Промінчики розпрямилися, яскраво засяяли. Сонечко розправило своє платтячко і вийшло на небо. Вдихнуло свіже повітря й усміхнулося всім.
Психогімнастика «Тренуємо емоції»
Просимо дитину насупитися, як осіння хмаринка, зла людина, сердитий чоловік; показати, як злякався заєць вовка, малюк, який заблукав у лісі, кошеня, на якого гавкає собака; показати, як втомився мураха, який тягнув велику паличку, людина, яка підняла щось важке, усміхнутися, як хитра лисиця, кіт на сонечку, сонечко.
Важливо! Закінчувати вправу потрібно на позитивній, приємній для дитини емоції.
Вправа «Вгадай за голосом». Дорослий вимовляє нейтральну фразу (наприклад, «Ми йдемо гуляти») з різним емоційним забарвленням (сумно, весело, ніби плачучи тощо), а діти мають визначити настрій.
Вправа «Малюнок на спині»: один «малює» пальцем на спині іншого, а той відгадує. Дорослий має вибирати прості малюнки, які зрозумілі дитині - коло, сонечко, будиночок, хмарка, дощик, поступово ускладнюючи.
Вправа «Чарівний мішечок»: Розпізнавання предметів на дотик, пов'язуючи їх з різними почуттями. Складіть у непрозору торбинку прості знайомі дитині речі (ложка, ключі, олівець, яблуко, горіх, губка для посуду, ліхтарик тощо). Дитина має діставати їх, не дивлячись, обстежити на дотик і назвати. Ускладнюючи вправу, можна описати для чого потрібен кожен предмет.
Вправи для корекції емоційно-вольової сфери:
«Черепаха» (для керування гнівом та імпульсивністю): Дитина уявляє себе черепашкою, ховає голову в плечі (напружує м'язи), а потім «виходить» з панцира, розслабляючись.
«Апельсин» (релаксація м'язів): Уявне стискання «апельсина» в руці з напругою, а потім скидання напруги – розслабити м'язи, потрясти рукою.
«Дихання метелика» (заспокоєння): Повільні, глибокі вдихи (через ніс, довго) та видихи (через рот), що допомагають зменшити тривожність.
«Клубочок» (зняття агресії): Дитина максимально стискається в клубок (поза ембріона), напружуючи всі м'язи, а потім розслабляється.
«Дерево емоцій»/«Малюнок емоцій»: Малювання або ліплення власних почуттів, що допомагає візуалізувати та зрозуміти емоційний стан.
Емоційні картки/«Відгадайка»: Показування карток із зображенням емоцій та спроба зобразити їх мімікою, жестами або голосом. (див. малюнок)
